Державний історико-культурний заповідник у місті Галичі створено на базі пам’яток історії та культури стародавнього міста постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994р. 11 жовтня 1994р. Указом Президента України йому надано статус Національного заповідника і присвоєно назву «Давній Галич».

Заповідник охоплює історичну частину княжого міста і займає територію понад 60 кв. км.

За 17-річне існування Заповідник сформувався у дієву структуру, головним завданням якої є дослідження, відновлення, збереження та популяризація історико-культурної спадщини Галича.

У Заповіднику функціонують 16 відділів, а саме: наукова бібліотека, відділ фондів, художньо-реставраційний, археологічний, історичний, науково-освітній, охорони культурної спадщини, інформаційно-видавничий, інженерний, охорони природи та заповідних територій, економічний, господарський, дирекція; музеї: історії давнього Галича, народної архітектури та побуту Прикарпаття, караїмської історії та культури.

Під опікою Заповідника низка історико-архітектурних пам’яток – церква Св. Пантелеймона, Різдва Христового, Княжа криниця, Митрополичі палати, Галичина могила.

Постійно діє комплексна науково-дослідна експедиція. Тут постійно проводять наукові конференції, видають монографії, каталоги, альбоми, путівники.

Заповідник – справжній оберіг Галича і давньої Галицької землі.

Галицький замок

Археологічні дослідження з’ясували, що твердиню споруджено на місці колишніх поселень ІХ — VІІ ст. до н.е. і ХІ – ХІІІ ст. н.е.

Первісно замок був деревۥяно–земляним. Від 1627р. разом з дерев’яними були і муровані укріплення. Всередині ХVІІ ст. фортецю було зміцнено за проектом італійського інженера Франсуа Кораззіні згідно з найновішими вимогами тогочасної військової справи.

Старостинський замок став однією з найміцніших твердинь на Галичині. Під час турецько-польської війни 1676р. замок зазнав нищівного удару, після чого, з огляду на виникнення нового міста-фортеці – Станіслава (сучасний Івано-Франківськ), інтерес до нього помітно знизився. Вже всередині ХVІІІ ст. галицький замок перетворився на руїну, а з 1796 його почали розбирати.

1997 року розпочато реконструкцію уцілілих фортифікацій, щоб створити музей історії Галича над Дністром.
Церква Різдва Христового збудована у ХІV ст. розпланування пам’ятки та її архітектурні форми просякнуті традицією княжої доби. Упродовж багатовікової історії храм не раз руйнували і перебудовували. 1825р. його реставрували за проектом архітектора Бергера, а у 1904 – 1906 рр. – Лева Левитського й увінчали розкішною банею. Тоді церкву освятив митрополит Андрей Шептицький. Зараз – це греко-католицький храм.

Церква св. Пантелеймона

Єдина перлина галицької архітектури ХІІ ст., яка уціліла. Це монументальна хрестобанна церква зі зразками вишуканої білокам’яної різьби та численними графіті й рисунками на стінах – свідок славних і трагічних сторінок історії нашого краю.

Спорудження храму закінчено 1194р. у центрі добре укріпленого города, можливо, монастиря. Близько середини ХІV ст. церкву пере освячено у костел св. Станіслава. З 1596р. пам’ятка перейшла у власність монахів ордену св. Франциска.

До 1611р. споруду перебудували у тринавний базилікальний костел і надали йому рис бароко. Незабаром при храмі виростає монастирський комплекс (фундамент якого протрасовано), брама-дзвіниця, а також оборонний земляний вал з північного та східного боків. Упродовж наступних сторіч храм неодноразово руйнували. У 1926—1929 та 1960—1980 – х роках його реставрували.

Реконструкцію знову переосвяченої церкви св. Пантелеймона розпочато у перших роках незалежності України і закінчено 1998р. Екстер’єр та інтер’єр пам’ятки наближено до первісного вигляду. Зараз це греко-каталицький храм і один із найцінніших музейних реліктів Національного заповідника «Давній Галич».

Адреса:
вул. І.Франка,1, м. Галич
Івано-Франківська обл..
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
www.davniyhalych.com.ua

Телефони:
(03431) 21-663