Фортеця є перлиною Меджибожа, найвизначнішою його пам'яткою. Історія споруди сягає глибини віків, вона посідала чільне місце між середньовічних фортець світу. Історію її за часів України-Русі вивчено мало. Але наявні архітектурні та археологічні пам'ятки підтверджують свідчення літопису. Рештки земляних валів, цих невід'ємних атрибутів стародавніх поселень, археологічний матеріал ХІІ-ХІІІ сторіч, виявлений дослідниками на території фортеці поряд із розкопаними мурованими укріпленнями, поховання XIII сторіччя за тереном цих укріплень, які припадають на часи татарського нападу, переконливо промовляють за існування поселення в цей період.

Офіційно Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей розпочав свою роботу 24 грудня 2003 року, згідно з відповідним рішенням районної ради. До кінця 2009 року у його складі налічувалося аж двоє працівників — директор[2] і прибиральниця. Згодом запроваджено посаду доглядача фондів.

Городоцький історико-краєзнавчий музей є справжньою скарбницею історії краю.

Краєзнавчий музей бере свій початок від 6 червня 1969 року, коли у приміщенні районного Будинку культури, у двох кімнатах, було відкрито сім експозицій, що нараховували 768 експонатів.

Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник є одним з найстарших музеїв України, заснований у 1890 р. членами Подільського історико-статистичного комітету. Його експозиції висвітлюють сторінки історії Поділля від найдавніших часів до сучасності.

Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики» – один із найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму. Палац з його чітко симетрично-осьовою композицією, геометрично виразним і зручним плануванням приміщень, суворістю архітектурних форм і стриманістю оздоблень є взірцем стилю класицизму.

Історія створення та функціонування краєзнавчого музею в Нетішині розпочалася 1994 року, коли в місті було створено позашкільну виховну установу — краєзнавчий центр-музей. Саме його працівники розпочали пошукову, збиральницьку, науково-дослідницьку роботу задля створення в майбутньому повноцінного міського музейного закладу. У такому статусі установа проіснувала до 19 вересня 2000 року, коли рішенням тринадцятої сесії Нетішинської міської ради XXII скликання Краєзнавчий центр-музей було перереєстровано у міський краєзнавчий музей.

Держнянський районний історичний музей був створений в 1977 році. Його експонати були державною власністю і належали до державної частини музейного фонду України. Після проголошення незалежності в Україні  частина цих експонатів в силу об’єктивних причин втратила свою цінність і постало питання про поновлення та заміну їх. На жаль не вирішувалась справа протягом багатьох років.

Славутський історичний музей відкрито 8 травня 1985 року (у переддень 40-вої річниці Дня Перемоги).Заклад працює у побудованому за індивідуальним проектом (автор — хмельницький архітектор Н.В. Чекерда) двоповерховому приміщенні, площа експозиції якого складає 424 м². Оформлення експозиції здійснювали архітектор, Член-кореспондент Української Академії Архітектури А. Ф. Ігнащенко та член Спілки художників України О. С. Кириченко.

Дунаєвецький історико-краєзнавчий музейний заклад заснований 6 листопада 1986 року. Його фонди, які налічують майже 2 тисячі експонатів, та постійна експозиція висвітлюють історію Дунаєвецького краю.

Краєзнавчий музей у Старокостянтинові розпочав свою діяльність у 1932 році, коли 15 січня 1929 року з ухвали РНК УРСР колишній замок Острозького було перетворено на Державний історико-культурний заповідник республіканського значення. Саме в замку князів Острозьких в місті Старокостянтинові на початку 1930-х років розмістився музей історії. Він повністю займав другий поверх центральної замкової будівлі.